Гостра непрохідність дванадцятипалої кишки

Гостра непрохідність дванадцятипалої кишки й привідної петлі є порівняно рідким ускладненням після резекції шлунка. По збірній світовій статистиці частота цього ускладнення не перевищує 2%.

Гостра непрохідність частіше виникає в перші дні після операції й майже завжди обумовлена механічними причинами: защемленням за брижою кишкової петлі, анастомозованої зі шлунком, перскрутом привідної петлі, спайками, інвагінацією привідної петлі, у відвідну, артеріомезентеріальним здавлюванням, дефектами техніки операції й рядом інших причин.

Клінічно гостра непрохідність дванадцятипалої кишки завжди протікає важко. Нападоподібні або розпираючі болі, виникають в епігастральній області звичайно після їжі. До них часто приєднується блювота шлунковим вмістом без домішки жовчі. Загальний стан швидко погіршується, розвивається картина важкої гіповолемії, що нагадує шок. Живіт при пальпації стає напруженим і болісним, а в епігастральній ділянці часто визначається «пухлиноподібне» утворення. У крові й сечі збільшується відповідно, вміст амілази й діастази. Останньою обставиною пояснюється помилковий діагноз панкреатиту, установлювана в цих хворих у післяопераційному періоді. Поступово розвивається жовтяниця, викликана утрудненням евакуації жовчі з жовчних шляхів.

Лікування гострої непрохідності привідної петлі тільки хірургічне, тому що без вчасно виконаної операції ускладнення неминуче закінчується летальним результатом. Термінове оперативне втручання може полягати у звільненні защемленої або перекрученої петлі кишки, у формуванні розвантажувального анастомозу, резекції омертвілої ділянки кишки, перетинанні странгуляцій, що здавлюють, і т.д., залежно від виявленої операційної знахідки. Результат оперативного втручання залежить від ранньої діагностики й вчасно початої операції. По даним Adams й Reinsteine, Ю.М. Панцирєва й співавт., від цього ускладнення вмирають від 26 до 65% хворих.

Частіше зустрічається хронічна форма непрохідності дванадцятипалої кишки й привідної петлі. Причинами її можуть бути як механічні, так і функціональні порушення прохідності кишечнику |В.С. Маят і співавт., 1967; Herrington, 1966; Ю.М. Панцирєв, В.Г. Анастасьева, 1979|.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

 

Наші філії Подзвонити Спитати хірурга